СЬОГОРІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який існує, відбувається, відбувся або відбудеться цього року, стосується цього року і т. ін. От я прочитав на початку другої сьогорічної книжки «Літературної правди» статтю (Фр., XVI, 1955, 6); Літо сьогорічне буде в них незвичайне: вперше проведуть його разом, поїдуть на археологічні розкопки (Гончар, Людина.., 1960, 7); // у знач. ім. сьогорі́чне, ного, с. Те, що існує, відбувається цього року, тепер. Оце спитайте мене, що діялось позаторік, то, може, й не згадаю — навіть забуваю і сьогорічне (Вовчок, VI, 1956, 334).
2. Від приплоду цього року (про тварину). Котроїсь ночі не стало на озері лебедів. Одне лебедя із сьогорічних не могло одірватися од води, то вся зграя кружляла над ним, призивно ячала до нього з неба, аж доки і воно не знялося у світанок (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 914.