Що oзначає слово - "сягати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СЯГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех.

1. Рухаючись, доходити, доїжджати до якого-небудь місця; добиратися кудись. Селяни знову орали зарослі бур’янами ниви, розчищали для полів ліси й просували землеробство все далі на північ, куди не сягали татаро-монгольські загарбники (Іст. СРСР, І, 1957, 79); Це вже були добре знайомі Данькові місця, в дитинстві він не раз сягав сюди на лісові свої промисли по хміль та по кислиці (Гончар, II, 1959, 137); Вирішено було не розсипатися, як раніше, по самарських хуторах, не зупинятися по колоніях, а пробиватися далі, в глибінь Таврії, сягнути самої Каховки (Гончар, І, 1959, 5); // Поширюючись, доходити до кого-, чого-небудь (про звуки, світло і т. ін.). До неба сягають звуки чудові (Коцюб., І, 1955, 429); Хоч промені сонця ще не сягали сюди, земля помалу теплішала (Петльов., Хотинці, 1949, 8); Ні людський гомін, ані стукіт До мене не сягали (Вирган, В розп. літа, 1959, 240); Червоне світло сягнуло Волги і раптом ковзнуло по холодній поверхні великої ріки (Собко, Вогонь.., 1947, 51); Коли звечоріло зовсім, зблиснули вогнем батареї з Турецького валу, і могутні прожектори, розтинаючи простір, сягнули з-під хмар.. кудись у глибінь принишклих, переповнених військами степів (Гончар, II, 1959, 406); // Доходити до кого-небудь, ставати відомим, поширюватися (про славу, чутки і т. ін.). Сказано: хороша слава сягає далеко, а погана — ще далі (Барв., Опов.., 1902, 368); Далеко за межі нашої Батьківщини сягнула слава Інституту електрозварювання (Веч. Київ, 27.XI 1968, 2); // Доторкатися, дотягуватися до чого-небудь. — Здоровий [дядько] — до сволока головою сягав (Стельмах, II, 1962, 405); Два широкі вікна виходили на Володимирську вулицю, і молоді каштани.. сягали кронами якраз до луток (Смолич, Мир.., 1958, 81); Він встав з-за столу і простягся на лаві, сягнувши довгими ногами аж до протилежної стіни (Коцюб., І, 1955, 201).

◊ Корі́нням сяга́ти в гли́боку давнину́ (в дале́ке мину́ле); Сяга́ти в глибочі́нь (в далечі́нь, в глибину́) вікі́в (столі́ть) — вести свій початок з дуже давніх часів. Історія східних слов’ян своїм корінням сягає в глибоку давнину (Іст. укр. літ.. І, 1954, 25); Вірмено-українські літературні, музичні, театральні зв’язки своїм корінням сягають у далеке минуле, але вони особливо зміцніли в роки Радянської влади (Рад. Укр., 19.IV 1967, 3); В глибочінь віків сягає історія російського народу (Рильський, III, 1956, 8); Історична дружба російського та українського народів сягає в глибочінь століть (Рад. Укр., 25.XI 1956, 1); В глибину віків сягає історія застосування людиною рослин для боротьби з хворобами (Хлібороб Укр., 1, 1970, 44); Па́м’ять сяга́є (сяга́ла) куди — хто-небудь згадує, згадував щось. Скільки сягає його пам’ять у час дитинства — усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб., І, 1955, 21); Він знав усіх у селі, знав історію кождої хати,.. а пам’ять його сягала хоч недалеко, а все-таки пару літ поза 1848 рік (Фр., III, 1950, 201); Скі́льки (куди́) о́ко сяга́є; Скі́льки о́ком сягне́ш див. о́ко1; Скі́льки сяга́в (сягне́) зір див. зір; Сяга́є (сяга́в і т. ін.) ро́зум; Сяга́є (сягав і т. ін.) ро́зумом — хтось доходить до розуміння чого-небудь. Тепер і до них, до заглиблених в безвість галактик, сягає твій розум. Але чи справді сягає? Чи справді наш розум всесильний, всемогутній? (Гончар, Тронка, 1963, 20); Сяга́ти (сягну́ти) ду́мкою (думка́ми, ду́мами) куди — замислюватися, зосереджуватися в думках на чомусь, багато думати про що-небудь. [Лукерія Степановна:] Де ж це Олеся? Не любить вона нашої розмови, все кудись далеко думками сяга, аж за хмари! (Кроп., II, 1958, 336); Так повелося: напередодні новорічного свята люди підсумовують зроблене і водночас сягають думками в майбутнє, вірячи, що воно принесе нові радощі, нові перемоги (Веч. Київ, 31.XII 1966, 1); Третій [поет] думами сягає аж за море (П. Куліш, Вибр., 1969, 369); Якщо зрозуміти до кінця історичну роль нашої соціалістичної Батьківщини.. і з цих позицій сягнути думкою в простори минулих століть, тоді без перебільшення можна сказати: найзначнішою подією всього XVII століття була визвольна війна українського народу і возз’єднання його з великим російським народом в єдиній державі в 1654 році (Довж., III, 1960, 74); — Я не спав цієї ночі, а поговорив з тобою, мій маленький сину, уявивши тебе дорослим, сягнувши думкою вперед на 15-20 літ (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 30); Сяга́ють (сяга́ли) думки́ куди — хто-небудь думає про щось, зосереджує свої думки на чомусь. Він іде і згадує читане, і не знати, як далеко сягають зараз його думки (Жур., Опов., 1956, 90); Його думки линули все вище та вище, за ті гори, все далі та далі, за ті степи, сягали далеко-далеко, до пишного Криму (Н.-Лев., VII, 1966, 19).

2. Доходити до якого-небудь рівня, якоїсь межі (про розмір, вагу, кількість і т. ін.). Юзина спідничка ледве сягала за коліна Дарці (Л. Укр., III, 1952, 643); Показники [Андрія] ніяк не сягали вище 100-110 процентів (Гур., Новели, 1951, 75); Тепер вона знала, що пірамідальна тополя сягає до сорока метрів заввишки (Жур., Звич. турботи, 1960, 86); Мороз сягав десь за тридцять і люто пощипував щоки (Коз., Блискавка, 1962, 258); Від першої напруги заскрипіли ворота споруди. Вода швидко сягнула на нуль і зростала далі (Ле, Міжгір’я, 1953, 275); У 1900 році населення Землі становило 1 мільярд 600 мільйонів чоловік. У 1960-му чисельність людства сягнула 3-х мільярдів (Наука.., 2, 1967, 11); // Доходити до високого або найвищого рівня. Далеко сягнула наука вперед, полегшила працю хлібороба, примусила землю щедріше родити (Минко, Повна чаша, 1950, 91); — Наша техніка, культура сягнуть нечуваних висот… (Кач., Вибр., 1953, 259).

3. Добиваючись, діставати, одержувати бажане, іноді й важкодоступне. — Дивлюсь оце на вас і думаю: адже вони такі ж хлопські сини, як і я, а дивись, як високо сягнули — університет! (Кол., Терен.., 1959, 204); Плине наш державний гордий корабель, До мети своєї впевнено сягнувши (Бажан, Роки, 1957, 222); Ми ті, що, сягнувши вершини прогресу,В степах засвітили вогні Дніпрогесу (С. Ол., Вибр., 1957, 30).

4. Тягнутися, розташовуватися в якому-небудь напрямку. Держава Александра [Македонського], яка сягала від Інду до Дунаю, була найбільшою з усіх тих, які існували до неї (Іст. стар. світу, 1957, 140); Катер ішов уздовж берега, і Зуб майже не заходив до каюти, замислено дивлячись на громаддя гір, що сягали аж до обрію (Багмут, Щасл. день.., 1959, 128); Сягає на сотні кілометрів кримський степовий пейзаж (Рад. Укр., 8.VІІ 1961, 2).

5. Простягати руку (руки) за чим-небудь. Жан.. підвівся і, не кажучи й слова, сягнув по вино, щоб налити свій келишко [келишок] до нового тосту (Фр., І, 1955, 320); Одіо сягнув рукою телефону.Алло! Поліційна станція? Так, так. Мені начальника… (Кулик, Записки консула, 1958, 78); Пан прокурор закінчив і.. сягнув за годинником (Козл., Сонце.., 1957, 146); // Спрямовувати, опускати руку (руки) в що-небудь, щоб дістати щось. [Річард:] Що вам, Чарлі? [Чарлі:] Я таткові давав фігурку вашу.. Так от я вам приніс її назад. (Сягає рукою до торбинки) (Л. Укр., III, 1952, 87); Він навіть за тою ж самою звичкою і керований тим же самим діловим почуттям сягнув рукою в шухляду, щоб витягти блокнот-щоденник (Тют., Вир, 1964, 329).

6. заст. Робити кроки, стрибки. Цибатий, здоровенний, сягав [Тимофій] ногами.., як бузьок [бузько] (Хотк., II, 1966, 382); Іван Петрович хутко сягнув по сходах і відчинив двері в апаратну залу (Сам., II, 1958, 243); * Образно. Коли блиснуло багряне полум’я, сягнув чорний стовп диму — і охнув важкий вибух (Тулуб, Людолови, І, 1957, 456).

7. заст. Бути достатнім для чого-небудь; вистачати. Узяла карбованця грошей,— думка, бач, така, що стане й на оливу;.. й не сягнуло (Сл. Гр.).

8. тільки док. Сильно вдарити. Він прискочив хижим бісом І сягнув довжезним списом, Аби лівий бік [князю] пробить (Фр., XIII, 1954, 369).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 910.