Сядовити, влю́, виш, ся, гл. = Садовити, — ся. Коло себе сядовить. МВ. (О. 1862. III. 40).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 239.
Що oзначає слово - "сядовити"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.