СІВКИ́Й, а́, е́, діал.
1. Сипкий.
2. Який засіває велику площу (про зерно). Оце зерно — як мак, сівкіше, ніж пирій (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 212.