СІРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сі́рий 1 — 4. В легенькому сіренькому убранні, в солом’яному капелюсі з ясно-синіми незабудками, ..вона уся ніби сяла (Н.-Лев., V, 1966, 138); — Одгуляли весілля. Пригнали ті й волики. Такі гарненькі, сіренькі обидва (Тесл., З книги життя, 1949, 22); Із кущика вилетіла сіренька, трохи рудувата пташка (Коп., Як вони.., 1948, 25); Настав сіренький.. вересневий ранок (Собко, Звич. життя, 1957, 271); Нецікава стала Тетяна.. Буденна якась, сіренька… (Вас., II, 1959, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 229.