СІРОМА́ШНИЙ, а, е. Нещасний, безталанний; бідолашний. Панові слова аж у піт кинули сіромашного Дейнеку (Добр., Ол. солдатики, 1961, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 232.