СІРІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. сірі́єць, і́йця, ч.; сірі́йка, и, ж.). Народ, який становить основне населення Сірії. Величезна більшість рабів [у Греції] була не греками, Це були скіфи, перси, сірійці, єгиптяни (Іст. стар. світу, 1957, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 229.