ТАЙМ, у, ч. Частина спортивної гри, що відбувається протягом певного встановленого часу (у футболі — половина призначеної для гри часу). Як тільки повискакували [хлоп’ята] із школи, зразу ж із сумочок, портфелів і картузів будуються «ворота» і моментально починається перший «тайм» (Вишня, І, 1956, 401); Уже закінчувався перший тайм, а рахунок все ще не був відкритий (Веч. Київ, 1.Х 1957, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 16.