ТА́КАТИ1, аю, аєш, недок., розм.
1. Погоджуючись із співрозмовником або потверджуючи його слова, говорити «так». Цигуля ішов поруч мовчки і тільки зрідка такав на ковалеву мову (Головко, II, 1957, 349).
2. кому. Схвалювати, підтримувати чиїсь дії, вчинки. Хто всім такає, тому ніхто не дякує (Укр.. присл.., 1955, 388).
ТА́КАТИ2, ає, недок., розм. Видавати розмірені, короткі звуки (про механізми). Дзвінко такав годинник на руці в Прохоренка… (Смолич, День.., 1950. 233).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 21.