ТАКТО́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. такто́вний. Всі учні знають її тактовність, чутливість і обережність в поводженні з школярами (Коп., Десятикласники, 1938, 126); В. І. Ленін показав неперевершений зразок тактовності й обачливості, терпеливості й наполегливості в розв’язанні великих і малих національних проблем (Рад. Укр., 18.II 1967, 2); Молодець Штукаренко. Тактовність і розуміння внутрішнього стану людини — ось за що його можна поважать (Голов.. Тополя.., 1965, 195).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 26.