ТАЛ1, у, ч., рідко. Те саме, що талови́на́.
ТАЛ2, у, ч. (Sа1іх репtапdrа L.). Те саме, що верболі́з. Талами вийду понад Уралом На степ широкий (Шевч., II, 1963. 64); З далеких гір потягло вітром — листя талу зашелестіло тихо, сумно (Десняк, II, 1955, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 26.