ТАНЦІВНИ́К, а́, ч. Те саме, що танцюри́ст. Вилетів один танцівник, пішов навприсядки, замітаючи землю матнею (Тулуб, Людолови, І, 1957, 47); Під час 20-денних гастролей українські танцівники виступили у 18 концертах (Вітч., 9, 1970, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 35.