ТАПЧА́Н, а́, ч. Вид ліжка з дощок без спинок. Тато сидів коло вікна на тапчані (Свидн., Люборацькі, 1955. 10); Він вхопив.. свій величезний і тяжкий сінник і кинув його на тапчан (Фр., IV, 1950, 489); Було далеко за північ, коли Франтішек.. приліг на дощаному своєму тапчані (Скл., Карпати, II, 1954, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 37.