ТАРБАГА́Н, а, ч. Гризун родини білячих ряду бабакових; поширений на Алтаї, у Забайкаллі, Монголії та Північному Китаї. Заболотний довів, що чуму в Маньчжурії, Монголії.. поширюють тарбагани, ховрашки та інші степові гризуни (Знання.., 12, 1966, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 40.