ТАХЕОМЕ́ТРІЯ, ї, ж., спец.
1. Далекомірне топографічне знімання для складання плану рельєфу місцевості. Проводити тахеометрію.
2. Розділ геодезії, який вивчає методи такого знімання.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 44.