ТА́ЧКА, и, ж. Ручний, звичайно одноколісний візок, яким перевозять вантажі на невелику відстань, тримаючи за ручки й штовхаючи поперед себе. Микола, крекчучи та надсаджуючись, попхав на тачці мої речі (Коцюб., III, 1956, 130); Носили пісок і в кошиках, й на ношах,.. возили в тачках (Л. Укр., III, 1952, 666); Під час окупації майже в кожній нашій сім’ї завелися отакі двоколісні тачки, на яких люди привозили з сіл картоплю або перевозили речі (Сміл., Сашко, 1957, 185); * Образно. Доки міг, то я тяг сю тачку життя (Фр., XI, 1952, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 45.