ТА́ША, і, ж., діал.
1. Балаган; намет.
2. Брезент, полотно, яким обтягують, укривають що-небудь. Лозові дуги, що я витяг із човна,.. ніяк не потрапляли до кільчиків [кілець] облавка і раз у раз вислизали з рук; потім я зауважив, що й ташу натяг не тим кінцем (Досв., Вибр., 1959, 410).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 45.