ТЕАТРА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до теа́тр 1-3. В пам’яті працівників українського театрального мистецтва завжди житиме образ одного з видатних діячів української театральної культури — Йосипа Стадника (Рад. Укр., 9.IX 1962, 3); // Пов’язаний з театром, його діяльністю, присвячений театру. Садовський мав замір прохати видавати «Театральний вісник» (Мирний, V, 1955, 419); Кожний театральний сезон за традицією відкривався «Наталкою Полтавкою» І. Котляревського і «Вечорницями» П. Ніщинського (Мист., 1, 1959, 40); Далеко зосталися позаду мої театральні інтереси, нові ролі, публіка (Ю. Янов., І, 1954, 60); // Який працює для театру. Особливість роботи театрального композитора полягає в тому, що свої творчі задуми він мав узгоджувати з хронометражем даної сцени, з її ритмом (Мист., 3, 1969, 33); // Який має в своєму складі артистів театру, театралів (у 1 знач.). Люба мамочко!.. Про театральний гурт Миша тобі писав, отже, тепер сей гурт якось більш організується і, здається, будуть правильно від часу до часу давати спектаклі (Л. Укр., V, 1956, 28); Близько чотирьох тисяч працівників сцени об’єднує нині Українське театральне товариство (Вітч., 5, 1969, 219); // Написаний для вистави. Створити добрий сценарій так само важко, як і добру театральну п’єсу (Довж., III, 1960, 148); Театральна музика; // Признач. для здійснення вистав. Весь театральний зал і вся сцена прикрашені були багато й щедро квітами (Довж., І, 1958, 496); Театральні костюми; // Який готує працівників театру, артистів. [Юля:] Але, коли б не ви, не студія нашого театру, то, може, і зреклася б я мрії про театральний інститут (Мороз, П’єси, 1959, 156); Театральна студія.
2. Який відзначається театральністю (у 1 знач.), у якому наявна театральність. Опинившись у костьолі, він мимоволі замилувався з театральної пишності відправи (Тулуб, Людолови, І, 1957, 149).
3. Сповнений театральності (у 2 знач.); неприродний, награний. Мені чужа бундючність пишних поз І театральні вивірені жести (Криж., Срібне весілля, 1957, 34); — Літа, літа! О, що ви дієте зі мною! — ..став у театральну позу Круп’як і засміявся (Стельмах, II, 1962, 181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 55.