ТЕАТРОМА́Н, а, ч. Людина, що надмірно захоплюється театром і часто відвідує театральні вистави. — Мені розповідали, що один театроман проміняв велике село на двох акторів (Кочура, Зол. грамота, 1960, 169).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 56.