ТЕЛЕГРА́МА, и, ж. Повідомлення, що передається телеграфом. Він мав о пів до шостої бути в друкарні для перекладу нових телеграм (Фр., VI, 1951, 244); — Я пошлю телеграму таткові! — пронеслась у неї думка (Л. Укр., III, 1952, 515); Цей дріт приносить телеграми Хтозна з якої далини (Рильський, III, 1961, 120); // Бланк із таким повідомленням. На телеграмі кілька слів: «Стрічай двадцятого. Марія» (Сос., II, 1958, 430); Якось увечері прибіг із сільради виконавець і приніс телеграму, в якій сповіщалось, що Федот сидить у Полтаві на вокзалі в надії на попутний транспорт (Тют., Вир, 1964, 210).
Дава́ти (да́ти, посила́ти, посла́ти) телегра́му — відправляти якесь повідомлення телеграфом. Тим часом начальник станції теж дав телеграму, щоб наші речі скинули на одній станції по дорозі (Коцюб., III, 1956, 338); [Верба:] Сестра дала телеграму, що виїздить до мене на два-три дні (Корн., Калин. гай, 1950, 58).
◊ Би́ти телегра́му див. би́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 60.