ТЕЛЕ́П, виг.
1. Звуконаслідування, що означає звук від падіння кого-, чого-небудь, особливо в якусь рідину.
2. Уживається як присудок за знач. теле́пнути 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 62.