ТЕЛЕ́ПАТИ, аю, аєш, недок.
1. неперех., розм. Іти повільно, важко переставляючи ноги. І не телепають тут козлоногі лісовики, трави притоптуючи, а лиш ельфи веселі водять беззвучні танки (Хотк., II, 1966, 305).
2. перех. і ким, діал. Трясти. — Де гроші? — щосили верескнув драб, телепаючи князем,.. так що мало дух з нього не витряс (Фр., III, 1950, 151); // безос. — Сів я на якусь бочку під самою стіною просто вікна, сиджу — а ту [тут] мнов [мною] аж телепає (Фр., V, 1951, 316).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 62.