ТЕЛЕФОНІ́СТКА, и, ж. Жін. до телефоні́ст. Соломія працювала телефоністкою на новоселицькій пошті (Кучер, Трудна любов, 1960, 134); Сидорчук скоса зиркнув на телефоністку, яка клопоталася в кутку біля апаратів (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 64.