ТЕМАТИ́ЗМ, у, ч., спец. Зіставлення тем, цю застосовується в будові музичного твору та при його аналізі. В основу тематизму Першого концерту для фортепіано з оркестром Чайковського значною мірою лягла українська народна музика (Нар. тв. та етн., 3, 1965, 27); Характером тематизму Перша симфонія Б. Лятошинського випливає значною мірою з творчості О. Скрябіна (Мист., 6, 1966, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 66.