ТЕ́МКА, и, ж. Зменш.-пестл. до те́ма 1, 2. Поживитися б десь темкою. Підходящою мені (Ус., Листя.., 1956, 180).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 67.