ТЕМНІ́СІНЬКИЙ, а, е. Дуже темний, зовсім темний. Всіх покрила темнісінька [ніч], Як діточок мати (Шевч., І, 1963, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 69.