ТЕМПЕРА́МЕНТНО. Присл. до темпера́ментний. Поема.. написана темпераментно, з піднесенням, на доброму матеріалі (Мал., Думки.., 1959, 53); Темпераментно, з запалом і художнім азартом виконувались «Гуцульський танець» і «Веселі чабани» (Рад. Укр., 28.V 1963, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 71.