ТЕ́НДЕР, а, ч.
1. Причіпна частина паровоза, де містяться запаси води, палива, мастила. Обчистивши і впоравши машину, вони помагали накидати вугілля в тендер (Фр., III, 1950, 327); В тендері було дров досить (Бурл., М. Гонта, 1959, 69); Два стрибки — і Льоня біля паровоза. Схопився обома руками за поручні, підстрибнув, легко підтягнувся і вмить опинився на тендері (Коз., Блискавка, 1962, 178).
2. Однощоглове морське спортивне судно з косими вітрилами.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 72.