ТЕНДІ́ТНЕНЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до тенді́тний. — Оце бачив Катерину, що в школі ото порядкує. Каже, сьогодні нова вчителька з Києва приїхала. Молодесенька, каже, гарнесенька, тільки,.. занадто тендітненька городяночка (Коп., Земля.., 1957, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 72.