ТЕПЕ́РЕЧКИ, рідко ТЕПЕ́РЕЧКА, присл., розм. Те саме, що тепе́р. Навряд чи є хто у нашому селі самий старий, щоб тямив, яке [видовище] теперечка буде у Конотопі… (Кв.-Осн., II, 1956, 173); — Певно ж я дуже змінився теперечки, коли мої давні колеги мене не впізнають (Н.-Лев., VII, 1966, 40); Відіслав би тобі гроші, та не знав куди. Теперечки знатиму (Логв., Давні рани, 1961, 28); — Вже десятий місяць твоєму козакові. «Мамо» вимовляє, а коли б ти був, говорив би й «тато». Діти теперечки теж розумнішими пішли (Стельмах, II, 1962, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 76.