ТЕПЛИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до тепли́ця. Під промінням люмінісцентних ламп достигають овочі в тепличних городах навколишніх радгоспів (Рад. Укр., 7.I 1969, 2); Теплична температура; // Признач. для теплиці. Там, де теплиці засклені тонким віконним склом, його замінюють тепличним чотириміліметровим (Колг. Укр., 8, 1956, 35); // Пов’язаний з вирощуванням овочів у теплицях. Тепличне овочівництво дуже трудомістке (Колг. Укр., 1, 1962, 33).
2. Який вирощують у теплиці. В кімнаті багато предивних тепличних квіток (Л. Укр., II, 1951, 190); — Яке ж я маю право їсти тепличну полуницю, коли в людей і чорного хліба нема!? (Стельмах, І, 1962, 337).
◊ Тепли́чна росли́на (росли́нка) — про виніжену, мало пристосовану до життя людину. — Я — теплична рослинка… вибуяла в штучному теплі, в душній атмосфері теплиці… (Коцюб., І, 1955, 158).
3. перен. Далекий від життя; штучний, виніжений. Розвій народності.. без розвою живого народу, його добробуту, освіти.. є або пустою мрією, доктриною, або штучним, тепличним витвором (Фр., XVI, 1955, 133); Не можна закривати очі на випадки створення штучних, тепличних умов для окремих передовиків (Рад. Укр., 1.Х 1960, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 78.