ТЕПЛОЛЮ́Б, а, ч. Тварина або рослина, що любить жити, рости в теплому середовищі, не витримує низької температури. Не скрізь ці ніжні теплолюби [виноград, абрикоси, персики, інжир, хурма та ін.] захочуть рости (Юним мічур.., 1955, 92).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 81.