ТЕПЛОХІ́Д, хо́да, ч. Морське або річкове судно, що рухається за допомогою двигунів внутрішнього згоряння. Вийшли у рейс теплоходи, Хвиля хлюпоче в борти (Мал., За.. морем, 1950, 114); Кременчуцьким морем ішов теплохід «Єнісей» з баржею на буксирі і плавучим краном (Рад. Укр., 29.VІІ 1962, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 82.