ТЕРЕЗИ́, і́в, мн.
1. Важільні ваги; вага (у 5 знач.). Поламались терези, Сіль важачи на вози (Чуб., V, 1874, 1035); На дворі караван-сараю, на високому стовпі, формою літери «Г» висіли терези (Тулуб, Людолови, І, 1957, 225); Маси двох тіл вважають рівними, якщо вони зрівноважують одна одну на важільних терезах (Фізика, II, 1957, 30); * Образно. — Очевидячки кінець нам прийшов! — Все зважено на відвічних терезах, — відповів стиха отець Василь (Стар., Облога.., 1961, 66); Сьогодні Сергій Юлійович, як ніколи, відчуває, що його доля зависла на хитких терезах (Стельмах, І, 1962, 620); * У порівн. Коромисло з шматками полотна крутнулось на її широких плечах, неначе почеплені на бантині терези з двома шайками (Н.-Лев., IV, 1956, 214).
∆ Апте́карські терези́ — вага для розважування малої кількості або малих доз лікарських речовин. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури, важив на аптекарських тендітних терезах білі порошки (Ів., Вел. очі, 1956, 31).
◊ Перева́жувати (перева́жити) терези́ (ча́шу терезі́в) див. перева́жувати.
2. Одне з дванадцяти сузір’їв зодіаку. Біля сузір’я Діви міститься сузір’я Терезів (Бесіди про всесвіт, 1953, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 85.