ТЕРМОПА́РА, и, ж., спец. Пристрій (спай дротинок або стрічок із різних матеріалів), за допомогою якого перетворюють теплову енергію на електричну; вживається як прилад для вимірювання температур. У верстат вмонтовано шість термопар, які вимірюють температуру в шести точках (Верстати-гіганти, 1958, 86); Найзручнішими приладами є термоелектричні вимірювачі температури, так звані термопари, які з’єднуються з гальванометром і дають можливість точно і швидко визначити температуру навіть у центрі обсмажуваного куска (Технол. пригот. їжі, 1957, 72).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 90.