ТЕРМОРЕГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., фізл. Сукупність фізіологічних процесів, спрямованих на підтримання відносно постійної температури тіла людини й теплокровних тварин. Найбільш чутливі до опромінювання й найбільш схильні до надмірного підвищення температури в органи і тканини із слабо вираженим механізмом терморегуляції (Фізіол. ж., VI, 5, 1960, 625).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 90.