Що oзначає слово - "тертися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ТЕ́РТИСЯ, тру́ся, тре́шся; мин. ч. те́рся, те́рлася, лося; наказ. сп. трись, трі́ться; недок.

1. об що. Рухаючись туди й сюди, черкати, зачіпати собою інший предмет. Ліщина об ліщину терлась-скрипіла, а вітер поміж гілками так завивав, що в Пилипка аж у вухах пищало (Мирний, IV, 1955, 303); Потовчена снарядами крихка крига треться об береги! (Гончар, III, 1959, 285); Кілька дубів уже терлося своїми бортами об борта шебек, і козаки.. дерлись на турецькі судна (Добр., Очак. розмир, 1965, 113); // Торкаючись, притискуючись до чогось головою, спиною, боком і т. ін., водити туди й сюди. Насамперед вони побачили білу козу. Вона терлась об стовбур сухої верби і жалібно мекала (Коцюб., І, 1955, 380); Коні мирно терлись мордами й дзеленькали вудилами (Панч, Вибр., 1947, 376); // Робити такі рухи, пестячись, ластячись до когось, виявляючи радість, відданість і т. ін. Собача замололо хвостиком, підбігло й почало тертися коло ніг (Вас., І, 1959, 341); Женя нагадувала мені зараз кошеня, яке треться об ногу, щось випрошуючи (Сміл., Сашко, 1954, 62).

2. перен., розм. Бути, перебувати десь, у якомусь середовищі, перев. із певною метою, добиваючись чогось. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства (Н.-Лев., II, 1956, 267); [Мартин:] Трись, трись меж людьми, і з тебе будуть люде [люди] (К.-Карий, І, 1960, 330); — Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті, та гроші в кишені гребтимеш, а побачиш у трамваї дядька з мішком — сахатимешся, як від чуми, щоб він тобі чистенької сорочечки не замазав (Тют., Вир, 1964, 42); // Ходячи туди й сюди, постійно перебувати де-небудь, біля чогось із певною метою. — Вийшла, каже, смерком на двір, аж щось під повіткою треться, вовтузиться щось… (Барв., Опов.., 1902, 291); Коло грубки хлопчик-поводир треться, теплого місця шукає (Тесл., Вибр., 1950, 45); // коло кого. Намагатися бути весь час поблизу когось. [Масляк:] Іди, Макаре, відчиняй хвіртку,твоя черга. А то все коло Палазі трешся (Мик., І, 1957, 299).

3. розм. Нереститися (про рибу). Почав тертися короп.

4. Пас. до те́рти 1-3.

$ Те́ртися та м’я́тися; Те́ртися-м’я́тися — не наважуватися, вагатися, зволікати. Довго він терся та м’явся, поки зважився сказати про своє лихо… (Мирний, II, 1954, 241); Треться-мнеться [голова сільради], що збрехати начальству — не знає (Мур., Бук. повість, 1959, 220).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 99.