ТЕТ-А-ТЕ́Т, присл. Удвох, віч-на-віч; сам на сам, на самоті. — Я хотіла б поговорити з ним одна. — Хочете тет-а-тет згадати свої колишні подвиги? — лукаво сказав Мойєр (Собко, Стадіон, 1954, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 102.