ТИСЯЧОРІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який триває тисячу років; тисячолітній. Тисячорічна історія; // Який триває дуже багато років. Тисячорічна неволя; Тисячорічне вивітрювання скель.
2. Який існує, нараховує тисячу років. Найстарішим є тисячорічний дуб, який росте поблизу міста Мазоплаца (Колг. Укр., 8, 1961, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 127.