ТИ́ТАРІВ, рева, реве. Прикм. до ти́тар; належний титареві. В титаревій хаті патрали птицю та поросята, а на городі смалили кабана (Н.-Лев., III, 1956, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 128.