ТИЧИ́НКОВИЙ, а, е, бот. Прикм. до тичи́нка 2. Тичинкові трубочки; // Який має тичинки. Квітки [жостеру] жовтувато-зелені, тільки тичинкові або тільки маточкові, і ті й другі найчастіше на різних особинах (Лікар. рослини.., 1958, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 134.