ТОВАРИШО́К, шка́, ч., розм., рідко. Пестл. до това́риш 1, 2. [Стефан:] Ану, розкажи мені, товаришок, все-все про своє життя (Вас., III, 1960, 297); Приймайте гостей до хати. Нас двоє — я та мій товаришок (Донч., VI, 1957, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 162.