ТОВАРНЯЧО́К, чка́, ч., рідко. Пестл. до товарня́к. Посадив її [дочку] на товарнячок, в порожній тамбур; радив не висовуватись, щоб незаконного пасажира не помітили (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 413).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 162.