ТОВСТУВА́ТИЙ, а, е. Трохи товстий; трохи товщий, ніж звичайно або ніж треба. Чомусь оці згризені на ковзанці підківки найбільше дивували й гнівили батька. Він.. націлював на підківки й очі, й товстуваті губи (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 168.