ТО́ЛЕВИЙ, а, е. Прикм. до толь; // Зробл. із толю. Денис змайстрував саморобну астрономічну трубу, прорізав у толевій покрівлі круглу дірку і почав подорожувати на небо (Сенч., На Бат. горі, 1960, 101); // Признач. для виробництва толю. Раз у раз доповідають: — Затоплює шкіркомбінат. Толевий завод. Під загрозою лікарня (Гончар, Циклон, 1970, 188); В першу чергу взялися за толевий цех.. Частково замінили устаткування, механізували подачу смоли з цистерн, капітально відремонтували котельню (Роб. газ., 11.II 1965, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 179.