ТОМА́Т, ч.
1. род. а. Помідор. Плоди томатів, що достигли при штучному освітленні, містять сухої речовини у два з лишком рази, вітаміну С в два рази, цукру в півтора рази більше порівняно з томатами, вирощеними у звичайних умовах (Хлібороб Укр., 11, 1968, 5).
2. род. у. Соус, паста з помідорів. Я відкрив бляшанку бичків у томаті, нарізав хліба; Марія вимостила з дощок стіл і заслала газетою (Хор., Ковила, 1960, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 182.