ТОНКОЛИ́СТИЙ, а, е.
1. Який має тонке листя, з тонким листям. * Образно. Два серця трепетні, високі два уми [М. Горький і М. Коцюбинський] — Широковітий дуб і ясен тонколистий — Не слави марної, не ситої користі Вони, страждаючи, шукали між людьми (Рильський, II, 1960, 116).
2. Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів. Вика тонколиста; Півонія тонколиста.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 190.