ТО́ПОВИЙ, а, е, мор.: То́повий вого́нь — білий сигнальний вогонь, що встановлюється на верхівці топа. На щоглах світили топові вогні. Одна по одній злітали вгору ракети (Трубл., I, 1955, 394).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 197.