Що oзначає слово - "тополька"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ТОПО́ЛЬКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до топо́ля. Навпроти садочок за лісою: тополька, груша, слива (Вас., Вибр., 1950, 90); * У порівн. Подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче м’ячики, то гостроверхі, неначе топольки (Н.-Лев., II, 1956, 167).

2. Стовбур або стебло якої-небудь рослини. Лежали [Кирило з Устею] у високій траві, серед моря квіток, і роздивлялись: там, на самому споді, жовтіли черевич-ки.., а над ними здіймались топольки вероніки, то сіро-блакитні, то густо-сині (Коцюб., II, 1955, 214).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 198.