ТОПІНА́МБУР, а, ч. Багаторічна трав’яниста рослина родини складноцвітих із бульбами, які використовуються на корм худобі, у харчуванні людей, а також для добування цукру й спирту; земляна груша. За своїм складом топінамбур близький до картоплі (Свинар., 1956, 154); Багато колгоспів і радгоспів використовують посіви топінамбура для ранньовесняного.. випасання свиней (Колг. енц., II, 1956, 599).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 196.